#bookchallenge_2017
4/75 "Покора"
Мішель Уельбек
Мій улюблений Мішель Уельбек взявся пофантазувати на тему того, що буде з Францією, якщо до влади прийдуть Брати-мусульмани. Картинка вималювалася переконлива і дуже гнітюча — легітимізована виборами лагідна ісламізація вдягнула стару-добру Європу в паранджу. Всі ці процеси описує професор-філолог, викладач Сорбонни, дослідник творчості Гюїсманса.
Дія роману відбувається в майбутньому — у 2022 році, але це "майбутнє" стартує вже, можна сказать, сьогодні — у 2017. Спершу на виборах у "фінал" виходять ісламісти і національний фронт з путінською подружкою Марін Ле Пенн, потім — несподівано — президентом стає Бен Аббес з Братства мусульман — і в якийсь момент світська Франція раптом стає мусульманською державою, де в уряді ісламісти і соціалісти, які намагаються повернути суспільство до "традиційних цінностей".
Яким же є життя у мусульманській Франції? Картинка, яку змальовує Уельбек, виглядає майже нормальною: кривавий джихад проти "невірних" не розпочався, католиків, як представників однієї з трьох "релігій Книги", ніхто особливо не притісняє, з полиць супермаркетів не зникло вино, а порносайти і ресурси, де можна замовити "ескорт-послуги", справно працюють. От тільки в доленосний день виборів на вулицях було щось надто безлюдно, а на заправках помітні були сліди погромів. От тільки євреї масово емігрують до Ізраїлю — бо через "палестинське питання" стосунки з арабами дещо… гм… натягнуті. От тільки на вулицях стає все більше жінок в одязі, який закриває усе, що тільки можна. От тільки державні освітні заклади стають не світськими, а релігійними, в Сорбонні дозволяють викладати лише тим професорам, які прийняли іслам. І так, лише чоловікам. І вони собі заводять по три-чотири дружини — з числа молоденьких студенток, звісно…
Те, як стрімко і разом із тим спокійно відбуваються разючі зміни, вражає. Те, з якою покірністю французи прощаються із власною ідентичністю і пристають до нових порядків, гнітить. А наш оповідач, професор і знавець Гюїсманса, стоїть перед вибором: зберегти себе і піти на пенсію, змирившись із тим, що кульмінація його інтелектуального життя вже минула, чи прийняти іслам і повернутися на факультет. Чи встоїть він перед спокусою — то вже дізнаєтеся, коли прочитаєте книжку:)
В цьому тексті Уельбек заторкує і свою улюблену тему — відчуття марноти життя, яке переслідує митців/інтелектуалів/просто чоловіків середнього віку, які вважають, що "вершина" їхнього життя уже позаду, і далі нічого вартісного вони не зроблять. Є тут багато і про політику — як загальнонаціональну та європейську, так і університетську, і про Гюїсманса (куди ж без нього?), і про сексуальність.
Обставини, які супроводжували появу роману, сумні і концептуальні. "Покора" з’явилася у продажу 7 січня 2015 року. Цього ж дня вийшов номер тижневика Charlie Hebdo, який містив карикатуру на Уельбека. Цього ж дня у редакції тижневика кілька радикальних ісламістів влаштували стрілянину, внаслідок якої загинуло 12 осіб. Причиною нападу стала, звісно, зовсім інша карикатура. Але зв’язок між темами очевидний…
Тож роман, хоч він, як на мене,і не дуже цілісний, проте однозначно цікавий. І дає такий ґрунт для роздумів, що ви, скоріш за все, будете до нього ще довго вертатися після того, як перегорнете останню сторінку.
#gavra_review #Віта_Макарик
_________________________________________________________________________________
Колекціонер: (55 відгуків) — Хороших відгуків багато не буває.