#bookchallenge_ua
64/150
"Постріл на сходах"
Що ми знаємо про українську прозу 20-х? Та, вважай, нічого. У шкільних підручниках після Франка і Стефаника майже зразу перестрибували до Підмогильного і Хвильового. Найпросунутуші ще знають/читали Йогансена. І майже ніхто не був знайомий із жанровою літературою тих часів. Мало хто підозрював, що вона існувала. Донедавна — поки видавництво «Темпора» не розпочало серію «Наші 20-ті», видання якої вміщають не лише найцікавіші тексти відповідних жанрів, а й супер-цікаві і справді фахові передмови упорядниці серії Ярини Цимбал. В антології «Постріл на сходах» вона знайомить нас із найкращими детекивами — і тими, хто їх писав.
Ви будете подивовані, дізнавшись, що в укрліті існував свій «Шерлок» — насправді, повна протилежність персонажу Конан Дойла, огрядний, товариський лікар Піддубний, який, втім, був так само спостережливим і з допомогою дедукції розкривав злочини та — головне! — знімав підозру з невинних осіб. Відтак, прочитавши цю книжку, ви зрозумієте, що українська жанрова література 20-х, хоча й мала свій неповторний голос, але була міцно вкорінена у світовий літературний контекст.
«Льоля» Дмитро Бузько. Трохи дивне (бо з дивнм сюжетом) оповідання, якому, як каже редакторка, «сам письменницький Бог велів писати детективи» — дуже вже закручене, сповнене різкими сюжетними поворотами життя у нього було. В цій оповіді, вміщеній у збірку, він розказує про пригоду агента ДПУ, в якому фігурує famme fatale. Цікаво, але не зовсім зрозуміло, що це було — збіг обставин чи іронія долі.
«Провокатор» Гео Шкурупій. Цей автор в моєму особистому списку авторів фігуруватиме під кодовою назвою «леопард»:) Бо в невеликому оповіданні він тричі згадує про цю екзотичну тварину,але жодного разу вона не присутня у сюжети. Просто порівняння у нього такі, «леопардові». Загалом же це класичне оповідання про злочин, вчинений у замкненому приміщенні, де знаходиться група людей, і кожен може виявитися вбивцею. Цілком у дусі Агати Крісті:)
Юрій Смолич у збірці представлений трьома текстами, і вони добре показують, наскільки цей письменник різний.
«Мова мовчання» — це психологічна замальовка з кабінету слідчого, який точно знає, хто вбивця, але намагається зрозуміти мотиви — чому ця жінка, що мовчить перед ним, убила чоловіка, якого побачила вперше у життя.
«Господарство доктора Гальванеску» — це гідне продовження традиції романів Брема Стокера і Мері Шеллі. До маєтку румунського дідича приїздить українка, яка штудіює агрономію в Німеччині, щоб дізнатися його секрет успіху — супер-високі врожаї найрізноманітніших культур. Тільки маєток цього пана, доктора Гальванеску, надійно замкнений від чужих очей, місцеві жителі віднього сахаються і з жахом замовкають, коли мова заходить про його працівників. Але Юля Сахно постановила собі до всього докопатися — і вона це робить. До речі, дуже сильний жіночий образ створив Юрій Смолич, за що йому ріспект:)
«Півтори людини» — детективчик з досить добре закрученим сюжетом, локація — Запоріжжя напередодні будівництва ГЕС, вся оця романтизація індустріалізації, легкі натяки на інцести, інтриги, розслідування. Цілком ок, але вже дуже відчутний запах радянської ідеології.
«Проникливість лікаря Піддубного» Юрій Шовкопляс. Оцей цикл оповідань — прекрасний реверанс Конан Дойлу, але дуже самобутній, побудований на радянських реаліях і на психології радянської людини. Коли ми знайомимося з доктором Піддубним, він працює санаторійним лікарем десь під Харковом. Але потім доля його трохи носить — то він безробітний і неприкаянний ночами блукає Харковом, розслідуючи принагідно злочини, то стає корабельним лікарем і мандрує морями-океанами. До речі, пишучи про морські пригоди, автор ображено згадує про те, що в іншиї країнах не люблять комуністів — «тих, хто пливе під червоним прапором» і всіляко намагаються їм насолити. Але як можна любити тих, хто всіх називає експлуататорами і зневажає (це вже не автор, це моя ремарка).
Загалом, «Постріл на сходах» — це дуже цікаво і дуже круто. Маст рід тим, хто хоч трохи любить детективи. І точно маст рід тим, хто вважає, що знає українську літературу;)
http://vityska.pp.ua/2016/12/10/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%85-%D0%B4%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D1%96-20-%D1%82/
